Тетяна
Волгіна
Буває книгам лячно
Скільки книг у
цій книгарні!
Книги різні,
Дуже гарні.
О краса, якби ти зміг
Прочитати, друже, їх!
Покупці стоять юрбою,
Шарудять по сторінках…
Мила книго, що з тобою?
Чом ти дивишся з журбою
І тріпочеш у руках?
Лячно книгам:
Хто їх купить?
Раптом купить,
Хто не любить?
Той у книжку, - от порода! –
Запихає бутерброда…
Той, - чи є бруднулі гірші? –
Залива чорнилом вірші…
Бідні ви, прозаїки,
Бідні ви, поети!
Невідомо у які
Попадеш лабети…
Недарма ж на продажі
Книги ледь зажурені:
Хоч би не потрапити
В руки мацапурині.
Оксана
Сенатович
Тиждень
книжки!
"Тиждень
книжки!” – зазвучало
Серед міста, як сигнал.
За годину місто стало
Як один читальний зал.
Всі читають урочисто –
І безвусі, й вусачі.
Скільки мешканців у місті,
Стільки в місті й читачів.
У тролейбусах читають,
Щось мугикають під ніс.
Сторінки перегортають
Під ритмічний стук коліс.
Лиш з малими читачами
В хаті клопіт вечорами:
Від книжок, хоч треба спати,
Їх ніяк не відірвати!
За той тиждень розмаїті
Полюбились так книжки,
Що кладуть донині діти
На ніч їх під подушки.
М.
Старовойт
Молитва
О книго! Божа ти рабине!
Народу й роду берегиня!
Неопалимая купина!
По всіх вертепах і
яксинях
Неначе зірка провідна.
Великомученице, Ти
Нас освіти і освяти,
А рідну мову – слово Боже
Топтало плем’я зловороже.
Кричало: "Не было и нет!”
Пророчило: "И быть не
может!”
Ти свій розкрилювала лет.
І ринув твій небесний
спів,
Як грім на голови катів.
Ти, мов цілющою водою,
Нас причащала колядою
І віщим словом Кобзаря.
Хай воскреса народ з
тобою
І правди Божої зоря
Осяє Україну-Русь!
За це я, страднице,
молюсь.
Молюсь за працьовиті
руки,
І світоч правди і науки
Щоб в кожнім серці
запалав,
Щоб знали діти і онуки
Хто, де, коли, за що
страждав.
Господь мій! Нас ти не
покинь,
Святого Духа на нас
злинь!
Амінь!
|
